Політична ситуація в Угорщині стрімко змінюється після приходу до влади нового прем’єр-міністра Петер Мадяр. Однією з перших його гучних заяв стало прагнення провести масштабні антикорупційні розслідування, які можуть безпосередньо зачепити колишнього очільника уряду Віктор Орбан та його політичне оточення.

Ця ініціатива вже викликала резонанс не лише в самій Угорщині, а й у Європейському Союзі. Новий уряд фактично відкриває двері для міжнародного контролю, адже планує приєднатися до Європейської прокуратури (EPPO) — інституції, яка займається розслідуванням фінансових злочинів, пов’язаних із використанням коштів ЄС.

Мова йде про безпрецедентний крок для країни, яка роками відмовлялася від подібної співпраці. І саме тому тема можливої відповідальності Віктор Орбан сьогодні стала однією з ключових у європейському політичному порядку денному.

Як формувалася система, яку тепер хочуть перевірити

Протягом тривалого періоду правління Віктор Орбан проводив політику, яка дедалі більше віддаляла Угорщину від європейських інституцій. Одним із найбільш суперечливих рішень була відмова від співпраці з Європейською прокуратурою. Офіційно це пояснювали захистом національного суверенітету, однак у Брюсселі неодноразово висловлювали занепокоєння щодо прозорості використання європейських коштів.

За роки перебування при владі сформувалася система, у якій значна частина державних контрактів концентрувалася в руках обмеженого кола компаній. Аналітичні звіти вказують, що десятки мільярдів євро могли розподілятися через тендери, пов’язані з бізнес-структурами, наближеними до політичної верхівки.

Зокрема, за окремими оцінками, близько 14% усіх державних тендерів отримували лише кілька десятків компаній, пов’язаних із 13 ключовими фігурами з оточення Орбана. Це створювало серйозні підозри щодо концентрації ресурсів і можливих зловживань.

Саме ці обставини стали підґрунтям для нинішніх ініціатив нового уряду. Петер Мадяр заявив, що країна була фактично «пограбована», а корупція стала системною проблемою, яка гальмує розвиток держави.

Водночас він підкреслює, що не має наміру використовувати політичну владу для переслідування опонентів. За його словами, питання відповідальності має вирішувати виключно незалежна судова система, що відповідає європейським стандартам.

Чому ЄС уважно стежить за ситуацією

Однією з головних причин активізації антикорупційної політики є заморожені кошти Європейського Союзу. Через сумніви у прозорості використання фінансування Брюссель призупинив виділення приблизно 17 мільярдів євро для Угорщини.

Для нового уряду ці кошти є критично важливими. Саме тому приєднання до Європейської прокуратури розглядається не лише як політичний жест, а як стратегічний крок, який може допомогти відновити довіру ЄС і розблокувати фінансування.

Однак ця ініціатива викликала жорстку критику з боку прихильників Віктор Орбан. Вони звинувачують нову владу у надмірній залежності від Брюсселя та навіть у «зраді національних інтересів». У пов’язаних із партією «Фідес» аналітичних центрах вже заявили, що такі дії можуть підірвати суверенітет країни.

Разом із тим, новий прем’єр демонструє прагматичний підхід до міжнародної політики. Він підтримує територіальну цілісність України та визнає загрозу з боку Росії, але водночас не планує відмовлятися від закупівлі російських енергоресурсів у короткостроковій перспективі.

Також Мадяр висловив стриману позицію щодо євроінтеграції України, наголосивши, що процес вступу має відбуватися за загальними правилами без прискорення.

У підсумку ситуація навколо можливих розслідувань проти Віктор Орбан демонструє глибокі політичні зміни в Угорщині. Країна стоїть на порозі серйозних реформ, які можуть вплинути не лише на внутрішню політику, а й на її роль у Європейському Союзі.

Чи завершаться ці процеси реальними судовими рішеннями — покаже час. Але вже зараз очевидно, що нова влада налаштована на кардинальні зміни, а боротьба з корупцією стане одним із головних напрямків її діяльності.